ДозвIлля молодI — в'язанка коломийок



Категории Суспiльно-Побутовi Пiснi ()Ў ./ 13 Клас (hid)Ў ../../SCHOOL/13class/

Оригинал Ой спiванки-коломийки, в'язанку з них в'яжу, Як попросять заспiвати, я ся не вiдкажу. Як я стану коломийки спiвати, спiвати, Засмiєшся, i затужиш, i станеш гадати. Ой дрiбонько коломийка, дрiбонька, дрiбонька, Одна мила, друга люба, третя солодонька - Звiдки моï спiваночки! питаються люди. В полонинах, буковинах ростуть вони всюди. Та я собi заспiваю, тоненько засвищу, Стiльки знаю спiваночок, як трави та листу. Ой повiяв буйний вiтер, повiяв, повiяв, Та вiн моï коломийки по горах розсiяв. Коломийку заспiваю, як ми веселенько, Коломийку заспiваю, як болить серденько. Коли собi заспiваю, то жура щезає, Бо тог наша коломийка такi чари має. Ой Матiю та Матiю, вiдколи тя прошу. Зроби менi коновочки, най спiванки ношу. Зроби одну, зроби одну та зроби ще другу, Одна буде про весiлля, а друга про тугу. Ой я собi заспiваю двома голосами. Один пiде понад лугом, а другий лiсами. Ой щебече соловейко у мене на грушi, Кожен так собi спiває, як йому на душi. Спiваночки-складаночки, я вас не складала, Складали вас пару бочки, а я переймала. Я посiю пшенечиньку, вродиться льоночик, Коби таки до роботи, як до спiваночок. А я годна льонок брати та годна стелити, А я годна заспiвати та й годна робити. Ой коби ми, подружечко, голосочки склали, Ми би своïх легiникiв спiванками вкрали. Та хоч би всi зорi впали й писарями стали, Ще би наших спiваночок не переписали. Через тиждень була хвора, бо робота була, А в недiлю подужчала, бо музику вчула. Коломийку заспiвати, коломийку грати, Або тоту коломийку легко танцювати. Коломийка, коломийка та й коломийочка, Костi би ся розписали, якби не сорочка. Чи ти мене, моя мамко, купала в романцi, Що я така охочая в недiлю до танцiв. Ой дрiмуча коломийка, дрiбуча, дрiбуча, Ото менi спобоболося дiвчина робоча. Ой пiшов я танцювати, та змилив ногами, Бiльше я ся та й пiдпирав носом i руками. Ой пiшов би козака та й пiшов би польки, Коби миска кисилецi та миска фасольки. Черевички невелички, нiженька маленька, Танцюй, танцюй, дiвчинонько, доки молоденька. Та я мiхом обертаю, та я мiхом кручу, День би тебе дiвко побив, як ся з тобою мучу! Ой буде вже коломийки, ой буду, ой буде, Бо вже мене, молодого, болить попiд груди. Але файно скрипка грає, нiкому спiвати, Сидить милий за ворiтьми, нiким наказати. А я йому наказую перепеличками, А вiн мене вiдсилає та й ластiвочками. Ластiвочки-щебетушки не хочуть сiдати, Не корить мня заспiвати, лишень погуляти. Тато добрий, тато добрий, мати не лихая, Не боронять погуляти, поки молодая. Ой як менi не гуляти, коли в мене мати Ой постилить i укриє. Лягай доню спати!
ДозвIлля молодI — в'язанка коломийок